Я кохана тебе розумію…
Ланцюги, що скували так волю твою,
Я порву… ти повір, я зумію…
Ти лети, шукай долю свою
Для тебе намалюю я крила,
Хай піднімуть тебе в височінь…
Відпускаю тебе, моя мила.
Перед летом ти трохи спочинь.
Ти приляж, задрімай на хвилину,
Хай насниться тобі дивний сон,
Де душа вхопить щастя краплину
Й по життю з ним пройде в унісон.
Подрімай та поспи моя мила…
Чатуватиму спокій я твій.
Наберися потужної сили,
Розірвати тенета зумій.
Ті тенета творив я з кохання ,
Для тебе, моє серце плело…
Я твій сон початую в останнє
І в останнє дарую тепло.
Ти поспи… я в останнє нап’юся,
З джерела неземної краси.
Я на завтра, на тебе дивлюся,
А мене ти, як згадку носи.
Я до нього тебе відпускаю…
Бери крила, здіймайся й лети…
За порогом вже щастя чекає,
Без якого не можеш так ти.
| 
