Мій сайт

Болю більше нема ,

Витік весь він, крізь сльози.

В серці холод, лютнева зима,

Вірш завмер і чекає на прозу.

Ненавмисно хтось торкнувся душі,

Заразив, захворіла вона.

Не цвітуть і не плодять вірші.

Все замерзло, навіть слова.

Я терплю і чекаю ту мить,

Коли прийде до мене вона.

Відігріє, змусить знову творить,

Моя вічнозелена і плідна весна.