Ніч. І небо манить до себе, В безодню безлічі зірок. Безвихідь думку рве, Примушує зробити крок. Ступити, закривши очі Туди де є початок і кінець, Іти не озираючись по ночі, До тих зірок де мій вінець.
*******
Слова одне до одного тулю, Десь переставлю, приладнаю,
Візьму їм крильця пороблю,
І вмить на волю відпускаю.
Нехай вони ось там на волі, Мов ті малі діти З вітром бавляться у полі, А я за них, тут буду радіти.
*******
Перед тобою Народе мій У шані голову схиляю І за великий успіх твій, ЇЇ я гідно піднімаю.
*******
Как молния вонзилась В пытливый разум человека Та мысль, что с истинной возилась У поисках навеки.
В попытках и ошибках равных, Утеран был покой И тысячи открытий славных, Вдруг родились от суеты такой.
*******
Слово, яке ти могуче. То ласкаєш, серце краєш, А то його мучиш. Словом ім'я моє І я в цоьму світі є, А без нього я зникаю, Мене нестає...
*******
В собі знайшов я, Джерело-криницю, Слова з якої витікають І розливаються, Мов та жива водиця... У людські душі упадають.
*******
Від Бога, я не відрікаюсь. Його люблю, його й боюся, Коли в гріхах я каюсь, Йому єдиному молюся. То як із батьком
З ним пораджусь, То як із другом поділюся.
*******
2009
| 
