Мій сайт

Літа, літа, мої роки,

Зібрали вже багатство не просте -

На скронях приховали срібляки

І коло друзів все росте й росте.

Літа, літа, мої роки,

Мов кола ті, що десь зникають на воді.

Хворобами даєтесь вже взнаки,

По вінця повні в радості й біді.

Літа, літа, мої роки,

Ви вже усі далеко там,

Де в спогадах ви творитесь в казки,

Які я з часом внукам передам.

Літа, літа, мої роки,

Біжать, мов та вода, що з гір тече.

Нехай біжать, усе ж таки,

У пам'яті з роками ширшає плече.

березень  2009